Робота з дітьми із порушеннями зору

Естетичне виховання дітей з порушеннями зору, як й інші напрямки навчально-виховної роботи, здійснюється на засадах компенсаторного використання збережених аналізаторів, шляхом полісенсорного сприймання, що забезпечується комплексною участю в пізнанні різних аналізаторів, для отримання повноцінних вражень про предмети та явища навколишньої дійсності. Корекційно-реабілітаційна сутність полісенсорного сприймання об’єктів довкілля полягає у залученні всіх збережених у даної категорії дітей механізмів, що забезпечують пристосування дитини і успішну взаємодію з навколишнім середовищем. 

Дуже важливу роль у процесі формування музичних уявлень дітей з порушеннями зору відіграє врахування їх музично-естетичних інтересів й уподобань. Музично-педагогічна практика роботи зі слабозорими дітьми доводить, що розвиток інтересу до музичної діяльності, усвідомлення її мотиваційного боку, розвиток музичних здібностей та якісний кінцевий результат процесу навчання стимулює і підвищує настрій у дитини, збільшує бажання примножувати свої результати в цьому виді діяльності, що є запорукою успішності та ефективності навчання. В свою чергу, активне залучення дітей цієї категорії до музично-пізнавального процесу стимулюється певними заохочувально-розвивальними завданнями, добір яких залежить від контингенту дітей та їх соціального досвіду.

Корекційна робота з дітьми, що мають порушення зору, спрямована на формування компенсаторних способів пізнавальної діяльності, розвиток пізнавальних можливостей, зорового сприймання, запобігає виникненню вторинних відхилень, формує у дітей з вадами зору компенсаторні способи сприймання і, таким чином, готує базу для успішного навчання в школі. 

Корекційна робота з адаптації дітей із зоровою патологією та підготовки їх до навчання в школі здійснюється за наступними напрямами: 

• адаптація до умов освітнього закладу; 
• створення офтальмо-гігієнічного режиму дня для відновлення та розвитку зорових функцій; 
• розвиток зорового сприймання за допомогою корекційно-педагогічних засобів; 
• подолання недоліків фізичного розвитку й формування адекватних рухів в усіх режимних моментах; 
• оздоровлення дитячого організму; 
• створення позитивного психологічного клімату.

Корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями зору насамперед передбачає організацію компенсаторної перебудови слухового, тактильного аналізаторів тощо.

В освітніх закладах здійснюється лікувально-відновлювальна та корекційно-реабілітаційна робота, мета якої – запобігання подальшому зниженню зору, розвиток та охорона залишкового зору, компенсаторний розвиток пізнавальної діяльності в умовах зорової депривації, повноцінна підготовка до навчання в школі.

Велике значення в сприйнятті і пізнанні навколишнього середовища у сліпих і слабозорих має дотик, що допомагає визначати форму, розміри предмета. Поряд з дотиком великого значення набуває слух. За допомогою звуків діти з порушеннями зору можуть визначати предметні і просторові властивості навколишнього середовища. Високий рівень розвитку слуху у сліпих і слабозорих зумовлений необхідністю орієнтуватися в умовах різноманітного звукового поля.

Тому в процесі навчання і виховання дітей з порушеннями зору проводяться вправи на диференціацію – розрізнення й оцінку за допомогою звуку характеру предмета, аналіз і оцінку складного звукового поля: звукові сигнали властиві певним предметам, пристроям, механізмам і є проявами процесів, що відбуваються в них.

На формування особистісних якостей дітей з порушеннями зору значний вплив має соціально-психологічний мікроклімат у родині, освітньому закладі, найближчому оточенні, що характеризується співчуттям, створенням спеціального режиму. Тому весь комплекс виховних заходів при корекційно-педагогічній роботі повинен бути спрямований на розкриття широких можливостей сліпих і дітей зі слабким зором, формування в них активної життєвої позиції, що передбачає якнайбільш повну участь у житті, повноцінну працю, незалежне життя.

Для розвитку у сліпих і дітей зі зниженим зором пізнавально-образного мислення використовують гру, навчання, працю, які можна вважати пізнавально-оцінними, перетворюючими видами діяльності, завдяки чому відбувається взаємодія дітей з особливими потребами з навколишньою дійсністю. 

Музичний репертуар має бути різноманітним за жанром, характером, тематикою, емоційно-образною виразністю, який би сподобався дітям й сприймався ними із задоволенням. Тому дуже важливо під час добору музичного матеріалу дотримуватись наступних вимог: 

• відповідність ідейно-художнього змісту музичного твору можливостям сприймання слабозорих дітей дошкільного віку; 
• відповідність технічних можливостей пісенного матеріалу з фізіологічними можливостями дітей дошкільного віку; 
• врахування психофізіологічних можливостей дошкільників з порушенням зору; 
• використання музичного репертуару, який виховує і формує художньо-естетичні погляди та високий музично-естетичний смак; 
• використання пісенного репертуару, який спрямований на розвиток музичного слуху, пам’яті, голосового апарату, емоційної чуйності; 
• репертуар має бути різноманітним за змістом, характером, вокально-технічною складністю; цікавим для дітей дошкільного віку, який би збагачував їхні уявлення та розвивав фантазію.

В процесі слухання вокальної та інструментальної музики, діти з порушенням зору отримують різноманітні враження, які сприяють збагаченню і розширенню музичного світогляду; у них, природно, виникає бажання спілкуватися, виявляється певна активність, підвищується інтерес до музики, а в процесі систематичного слухання, керованого керівником музичним, розвивається адекватне музичне сприймання та всі його складові частини: музичний слух, пам’ять, музично-слухові уявлення тощо. 

Під час слухання музики, з метою цілісного, емоційного та свідомого сприймання музичного твору, доцільно враховувати наступну поетапність:

• вступне слово керівника музичного; 
• слухання музичного твору (у живому виконанні або запису); 
• аналіз музичного твору, зіставлення творів музичного, образотворчого або літературного мистецтва (якщо цього вимагає музичний твір); 
• повторне слухання музики для його закріплення в пам’яті дітей дошкільного віку з порушенням зору; 
• закріплення засобами відтворення художнього образу, виражально-зображувальними засобами (рухами, жестами, мімікою, пантомімою).

Особливості навчання дитини з порушенням зору на уроках фортепіано.

У цьому випадку важливим органом сприйняття предметів у дітей з порушенням зору є рука. У них добре розвинений кистьовий та пальцевий засіб сприйняття. Тому заняття на фортепіано є гарною корекційною роботою. У процесі навчання в цих дітей спостерігається зниження цілісності та швидкості сприйняття, зорова зосередженість. Зорова пам’ять послаблена. Проблеми зі сприйняттям кольору, можливість розрізняти чорне та біле (клавіші на клавіатурі) можуть стати фундаментом у формуванні сенсорних уявлень. Щоб грати двома руками учень відразу вчить нотний текст на слух чи три рази. Така робота вдома може привести до помилок в тексті. Помилки в тексті треба виправляти, що дає певну складність. Поліпшити процес навчання можна за допомогою вірно підібраного матеріалу.

Музичне навчання дітей з порушеннями зору – складний процес, який базується на розумінні кожної особистості, її характеру, індивідуальних психофізичних особливостей та інтересів. Тому дуже важливо у навчанні музиці цієї категорії дітей застосовувати індивідуальний та диференційований підходи, що базуються на розумінні специфіки сприймання ними естетичних об’єктів, спеціальному доборі змісту, форм і методів навчально-виховної роботи.

Використання на музичних заняттях для дітей з порушеннями зору спеціальних методів та прийомів, які спрямовані на відновлення, компенсацію та корекцію порушених і недорозвинутих функцій організму дитини, сприяє розвитку і збагаченню полісенсорного сприйняття, естетичних уявлень за допомогою взаємодії з різними видами мистецтва та формуванню художньо-естетичних і творчих здібностей дітей дошкільного віку з порушеннями зору.

Отже, корекційно-педагогічна робота з дітьми з порушеннями зору спрямована на гармонійний розвиток дитини в тій мірі, у якій це дозволяє зробити рівень порушення зору в кожному окремому випадку, а також психологічний і фізичний розвиток дитини.